Антоніми до слова Балакучий
Подібні по значенню до слова Балакучий
Приклади використання слова Балакучий
Остап — спершу був повеселів: такий балакучий, такий щирий , — Мотрю жалує, коло тещі ласкавий; а далі - все хмурнішав, та й хмурнішав.
А на язик собі удався балакучий, а надто за чаркою …
Та, здається, на йому й шкура говорила — такий балакучий.
Розмова вертілася біля панича і хто він такий, і де служе, і який ввічливий, доступний, балакучий.
Антон Петрович і старий, і підтоптуваний, і все клопочеться, коли не по господарству, то про карти; а Григорій Петрович і чорнобривий на лихо удався, і веселий, балакучий; про що з ним не заведи розмову — так легко, так любо з ним говорити.
Проценко й не думав, що Довбня був такий балакучий та жартівливий.
Веселий, балакучий, танцюристий, він, як той метелик, літав по всьому повіту від одного пана до другого, і, де не з’являвся, його, мов рідного, приймали усюди.
Страшно було глянути на його, а глянувши, не можна вгадати, що то був Кравченко, веселий, балакучий Кравченко.
Капрал нашої команди був жовчний, небалакучий, та ніхто, окрім нього, не міг при потребі так легко спілкуватися з місцевими жителями на суахілі чи лінгала.
— Цей собака став надто балакучий , — пробурчав містер Вінескі.