Антоніми до слова Буча

Антоніми до слова Буча

Приклади використання слова Буча

У дві неділі по його повороті відбулася між ним і Зонею «буча».

Кобилянська Ольга, Царівна

Супроти мене він не раз аж покірний, і мені здається, що та покора обгортає його мимовільно; каже, що таки поважає мене дуже глибоко, хоч споминав про мене майже легковажно (тоді, як відбулася «буча»).

Кобилянська Ольга, Царівна

Тетянка добра, милосердна і робуча — чому б і не наділив її за те господь доброю долею?

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

А як будеш уже при війську й пізнаєш там якого доброго хлопця, що ще щось і має, то скажи йому, що в Онуфрія Лопати є дівчина, гарна, як писанка, і добра, й робуча, і нехай її сватає.

Кобилянська Ольга, Земля

Оця розумна, робуча дівчина, ся — так сказати б — ґаздиня, вона не могла дістати того дурного, простого парубка за чоловіка.

Кобилянська Ольга, Земля

Не стало Максима — затихла буча та лайка у Івановій хаті, не чуть ніякої й шкоди у Пісках.

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

«Коли знову здійметься буча по-вчорашньому — кину, утечу додому !»

Мирний Панас, Повія

Так і жди: от же тихо, а тут і схопилася буча !. .

Мирний Панас, Повія

Може б, воно і справді з того буча знялася, якби не Педоря …

Мирний Панас, Повія

Зчинилась була буча не мала: поспільство свого козацтва рішатись не хотіло, що ледві покійник Хмельницький утихомирив.

Куліш Пантелеймон, Чорна рада