Антоніми до слова Біліти

— Хоч його мосць ясновельможний круль і розгнівався на вас, пане гетьмане … — звернувся Кисіль до Кононовича, і той, гикнувши, встав і почав біліти.

Небо на сході починає біліти — світлішають разом із ним і води протоків та озер, що вночі були темні, як домовина.

І хоча сипонуло снігом, папір, на якому був написаний лист, продовжував біліти в моїх руках, хоча був грубим і сірим, дуже неякісним.

А поснули уже тоді, як стали другі півні кричати, на темному небі примеркали зорі, Волосожар на північній стороні догоряв і тремтів білувастим світом, а ясний місяць почав біліти, спускаючись насупроти за гору.

— повторив Деривухо, і рубець, який перекреслював його обличчя, почав біліти.