Антоніми до слова Важчати

Антоніми до слова Важчати

Приклади використання слова Важчати

Не міг він прилетіти на крилах і не міг поважчати, стоячи тут, правда?

Мірер Олександр, Головний полудень

Ледве що він торкнувся їх, ураз відчув, що рука стала важчати і кров у ній тихенько стихати, наче б засинаючи.

Сомін Орест, Київські відьми

— Зранку тіло важчати починає, до полудня зовсім обважніє.

Бєляєв Олександр, Небезпечний гість

Несподівано тіло його стало важчати, а затим нездоланна сила жбурнула Стафо до стіни коридору.

Михановський Володимир, Пастка

Яким шляхом простувала доля Сковороди, таким шляхом і розум його: в юності він був бадьорий та жвавий, а потім став важчати, дичавіти, аж поки не пірнув у похмуру безодню міс тицизму.

Драч Іван, Григорій Сковорода

Насичуючись органічними речовинами, клітина починає «важчати» і сильніше впливати на свої внутрішній і зовнішній мікропростір.

Лєвашов Микола, Неоднорідний Всесвіт

Вона свідчила, що комп’ютер не важчає - втім, з якого дива йому важчати?

Лем Станіслав, Професор Доньда

Та найдужче непокоїла мене куля, яка, попри захисний шар лаку, почала ніби важчати, просякаючи вологою; та й порох міг так само зволожіти.

По Едгар, Оповідання (збірка)

Пізніше, коли дівчинка втомлювалася, вони обоє з татом помічали, що вікна їхні напрочуд чорні, що в хаті повітря стає густе і від нього починають важчати повіки.

Шевчук Валерій, Панна квітів

І задзвонив десь над Іванихою Галайдихою чи біля неї дзвінкий молодечий сміх, а від того сміху почала вона важчати.

Шевчук Валерій, Дім на горі