Антоніми до слова Вайлуватий

Там у чагарниках никають койоти, іноді в повітрі важко пролопотить крилами каня, а улоговиною незграбно пройде вайлуватий сірий ведмідь, вперто шукаючи харч серед скель.

Не старий ще, але вайлуватий козак Хведір Бриль, що тримав на плечах дрючки з кухвою горілки, навіть не вдержався й почав лаяти свою кухву:

Як і всі товстуни, цар Грім був неповороткий, вайлуватий і завжди не встигав за своєю царицею.

Бачиш — мені на тебе начхати, ти, вайлуватий, догматичний фашисте в шкіряному пальті !

А дебелий, трохи вайлуватий Дунк витягся уже в доброго сажня заввишки, хоча віку мав лише шістнадцять чи сімнадцять років (певніше ніхто не знав), і на широкому міцному кістяку щойно почало наростати м’ясо.