Антоніми до слова Ввічливий

Вона вийшла з монастиря — воротар був із нею ввічливий до нудоти , — побродила туди-сюди по дорозі, хотіла пройтися до близького узлісся, але роздумала й рушила на берег річки Тихої, де відбувся недавній двобій.

— Коли хочеш знати, я вчора цілий день був ввічливий і нічого поганого не робив: не сварився, «не бився, а коли й казав які слова, то тільки «вибачте», «дякую», «будь ласка».

Він знов став ввічливий, звичайний, і тон його голосу в розмові багато пом’якішав.

— Кажу ж тобі, що батьки нетямилися з радощів, бо був я ввічливий і щедрий з ними понад усяку міру !

Був такий самий привітний і надзвичайно ввічливий.