Антоніми до слова Велет

Антоніми до слова Велет

Подібні по значенню до слова Велет

Приклади використання слова Велет

Ніч була літня, ясна, спокійна, і темні заліснені гори здіймалися велетами під небеса, а найвищі шпилі немов розпливалися в місячнім сяєві і прозорій нічній мряці …

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Ішли Чабаницею попри гучливу ріку, що пінилася і металася в своїм ложиську, диким розгоном розбиваючися від часу до часу об велетні-камені.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Певно, сієї ночі не один велет-деревина повалиться, не одна корона переломиться, не одна звірина загине.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Однак, не подибавши на ній нікого, полізла на Чабаницю і опинилася аж недалеко «Білого каменя» — велета.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

От, праворуч, високо на Чабаниці, саме ось над білою стежкою видніє той «Білий камінь» — велет, під яким бачив її останній раз.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Он там, де її ложисько на часок звужується, де з її дна висадилося каміння-велетень неповоротною формою, вона поважніє.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Супокоєм своїм не манять нікого до себе, а кого приманять на хвилину, той відвертається, збагнувши оком глибінь обіч камня-велетня, не журиться більше ним і йде.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Вона опинилася на березі коло спокійної глибини, означеної велетнями-каменями, і надумується.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Там, де глибина царювала, де камінь-велет спокійно означав неповорушну глибину ріки, де на дно її утонув колись Тетянин вінок, стояв на поверхні блискучої води, притулившись до каменя, один великий цвіт червоного маку.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Мешкала зі своїми родичами в малій, хатині в по-близькості старого величезного лісу, що станув коло села, мов велетенський мур, недалеко найліпшої товаришки Маріїної, розумної та язиком гладкої Домніки.

Кобилянська Ольга, Земля