Антоніми до слова Величати
Подібні по значенню до слова Величати
Приклади використання слова Величати
Я вже не знаю, як тепер тебе й величати , — каже Тарас Сурмач.
Капітан Блад — будемо величати його цим титулом, даним йому Істерлінгом , — здавалось, збентежився.
— почав панич , — нема? то як же вас величати, ваше богословство?
— Давайте його, товариш чи «ґражданін», як там вас величати треба , — до кабінету.
Одного дня Лізетта зустрілася з кумою і зазмагалася з нею про красу; хотівши своєю вродою над усіма іншими повеличатися, вона ляпнула з дурного розуму:
— Я собі простий слуга у Натана, з самого малку все при ньому, дожив до сивого волосу, а бач, ким у нього був, тим і зостався, вгору не пішов; тим-то, хоч усі люди його й вихваляють, мені нема за що його величати.
Одно слово, Сем мав себе за неабиякого речника і ніколи не проминав нагоди повеличатися своїми здібностями.
Всяка підтримка такого учня, що здатен тільки величатися, а не служити, власне, шкодить цьому служінню, до певної міри стає зрадою духу.
Проста рожа і три вулкани заввишки до колін, і то один з них погас, певне, назавжди — цього замало, щоб величати себе принцом …"
Чи звеличати, чи зовсім принизити смертну людину".