Антоніми до слова Ветхий

Мейєндорфу негайно доповіли, що ветхий місток через притоку Південного Бугу провалився, через те припинився і рух.

А може, просто я, тепер старець ветхий, гріховно схильний вважати добром і красою все те, що належить до моєї юності.

Контора, яку я шукав, містилась у вузькому провулку й займала старий ветхий будиночок.

Та повернись до свого русла, моя оповіде, бо ж сей чернець ветхий бариться надто на маргіналіях.

Він сідає на стілець — єдиний стілець у «дівочій келії» , — але стілець дуже ветхий і так панічно зарипів під дебелим гостем, що той облишив його й пересів на ліжко, не спи тавшись дозволу.