Антоніми до слова Вогкий

Землі було миле те розорювання її маси, вона не противилася йому в жодному місці, була м’яка й крихка і гріла свої освіжені сустави в сонці, а її вогкий віддих розходився у воздусі і зраджував її глибоке вдоволення.

Він був сам, удалині сяяли спалахи бенґальських вогнів, а в хмарі диму бовваніло чудовисько на чотирьох ногах, святкова музика долинала до нього різкими вибухами через вогкий шум листя.

Весь вогкий, у брудному фланельному комбінезоні, в старих похідних чоботах на шнурках, він хропів на покривалі нашого двоспального ліжка з іншого боку від моєї цнотливої подруги.

А бідний каліка, шкандибаючий, пітно вогкий, п’яно блискаючий безупинним, тріпотливим, кричущим захватом, не може знайти собі місця в свойому маєтку.

Пандіон побіг до берега, опустив дівчину на вогкий пісок, а сам зник за круглим горбом.