Антоніми до слова Вселяти

Приклади використання слова Вселяти

Дух розуму, вільності треба вселяти в молоді душі.

Вселяти страх, не викликаючи ненависті, досить легко, якщо не зазіхати на манію підданих.

— Любов мала б вселяти жалість у вашу душу, мій володарю.

Стрілець не мав жодних сумнівів, що Давид не потребував нічого, крім як убивати, рвати на шматки й вселяти жах.

Ніде — ні в мирних долинах, ні в тихих, нескаламуче-них плесах старості, ні тоді, коли вони дивитимуться в осяйні дитячі личка, що згладжуватимуть давне лихо і вселятимуть у них нову надію , — ніде й ніколи їх не покине та згадка.

Якщо людина змирилася з ненаситним злом у своєму серці, бо на її кохання не відповіли взаємністю, то вона починає вселяти страх іншим.

Але це не повинне вселяти ні занепокоєння, ні страху, тому що живим знаряддям проти неї, як у частинах вже завершених, так і в незавершених, є широка гласність.

Тим часом, людина з нормальним моральним почуттям, буде більше за все інше уникати вселяти страх іншим; знаходити в цьому задоволення і витягати з цього користь можуть тільки люди нижчої раси.

Навіщо ж вселяти в потерпілих обманливі надії на порятунок, які щезнуть, мов міраж, і лише прискорять кінець нещасних !

Його поверхнева начитаність була досить велика, щоб вселяти навколишнім невігласам повагу до його вченості, а поважна постава й піднесені міркування про авторитет церкви й духівництва підтримували думку про його святість.