Антоніми до слова Відважно

Я вперше здивувався, почувши, як відважно говорить він правду.

Ти вчинив сміливо, вчинив відважно й пречудово, друже, і за це я тебе люблю — люблю щиро !

Тоді буває, що чепуристі духи з двору моєї матері відважно шугають крізь хмари й напинають від одного краю палацу до другого мерехтливу веселку з найяскравіших барв.

Анніка крикнула на неї, Томмі відважно підступив ближче й хотів її прогнати, але корова не зрушила з місця, тільки дивилася на дітей великими коров’ячими очима.

У всій красі показавши юну шию, вона закинула голову й відважно пустила до кватирки струмінь диму, що пахнув ментолом.