Антоніми до слова Відважно
Приклади використання слова Відважно
Як відважно пробивала собі путь, гонена незаспокоєною жадобою за чимсь доскональшим, щораз вперед і без тривоги перед терпінням !
І їде Гриць впрост відважно сам до Іванихи Дубихи.
— сказала вже відважно й спокійніше і усміхнулася, мов дитя, з вогкими ще від сліз очима, неначе відкриваючи щось нового , — і тому виділа я те ще раз.
Але я не пес , — боронився він відважно, підводячи обурено голову догори , — чи як, тату, пес я?
На те вона ще більше змішалася, відповіла, одначе, за малу хвильку цілком відважно : — Я співала її нині перший раз !
Вся її любов, якою квиліла за ним колись, все її почуття для нього, що колись робило її сильною, відважною, беззглядною, зібралось в одно-одніське могутнє почування — в материнську ненависть.
Яка б дивина перед ним не поставала — не злякати його відважного духу, упертої думки, палкого серця.
Не було тоді нічого, перед чим би він оступився; яка б страховина перед ним не вставала — не злякати їй його відважного духу, упертої думки, палкого серця …
Тоді Родим, не лякаючись трясовини, відважно підступив зовсім упритул до коня і одним помахом свого страшного меча відтяв йому голову.
Відчував у собі стільки сили, що всьому світові міг би крикнути відважно й погордливо, як колись його дід Святослав, великий воїн: «Іду на ви !»