Антоніми до слова Гніватися
Приклади використання слова Гніватися
— Його чуття мені цілком байдужі; впрочім, я не можу за це на його гніватися, що він вибрав собі мене за жінку , — відповіла я.
Вона знає лиш те одне, що мусить і дальше держати його, що його любить всею душею і не годна гніватися, ворогувати на нього.
Не можна цього дня ні з ким сваритися, злого думати, гніватися.
— пробував гніватися Тичина, але в нього це ніяк не виходило.
Я повинен був, певно, обуритися, огніватися на нього, бо яке йому діло, хоч і начальнику енкаведе, до моїх принципів, нема у них нічого антидержавного, мої принципи мені й людям чесно служать багато років, одначе промовчав.
Я його розумів: я не мав права на нього гніватися; я так нагальне й непрошено переступив його поріг.
— спитала, коли Бережан спробував на неї огніватися й оглянувся за зброєю.
— Ні, я вже трохи одійшов, а гніватися на вас е за що …
Маркіз погоджувався, що гніватися нерозумно, але не знаходив у собі сили пробачити.
— сказав капітан, не знаючи, гніватися чи сміятися.