Антоніми до слова Говір

Антоніми до слова Говір

Приклади використання слова Говір

Лише Зоня, прудка і говірлива, щебетала по-своєму і втягала зручно всіх по черзі до розмови.

Кобилянська Ольга, Царівна

Раз сварила судженого в найбрутальніший спосіб, раз плакала тайком, а знов іншими хвилями бувала говірлива й весела і шила весільну сорочку.

Кобилянська Ольга, Земля

Тішилася, бачачи, що справила йому приємність принесеним трунком, що він оживився ним і став говірливий.

Кобилянська Ольга, Земля

Несподіваний знайомий видався говіркою привітною людиною.

Пільгук Іван, Дуби шумлять

Пустили поговір, що той Панас Якович — службовець казначейства — тільки пожартував, залицяючись, а тепер десь запропастився і скоро не повернеться.

Пільгук Іван, Дуби шумлять

Навпаки, Горленко Василь Петрович — невисокого зросту, рухливий, говіркий, з блідуватим, ледь припухлим лицем, яке при розмові розпливалося в усмішці.

Пільгук Іван, Дуби шумлять

Ставного зросту, говірка, вона приваблювала юнаків милим поглядом синіх очей, доброю усмішкою та жартами.

Загребельний Павло, Пісню снує Черемош

Пішов поговір, що з’явився народний гуцульський лірник.

Загребельний Павло, Пісню снує Черемош

Поговірка і каже: «Начальство больше знаєт, оно ґазєти читаєт і в кальсонах спіт; ми спім у брюках».

Грицак Павло, Вежі і кулемети

Пиляли дерево, годували худобу, молилися суворому богу — так і жили, самі теж суворі, неговіркі, тяжкодумні.

Загребельний Павло, Неложними устами