Антоніми до слова Голод

Я так безмірно радів, що на мить забув про муки, яких завдавав мені голод.

Божи-ста велич поезії виявляється насамперед у тому, що складання віршів , — хоч рима інколи виганяє з тебе сім потів , — дає дивовижну душевну втіху, яка переборює кожне земне страждання, навіть, кажуть, голод і біль зубів.

Невладний над нами ні голод, ні страх, Хоч ми безборонні і голі , — Вже краще загинути в концтаборах, Ніж бути рабами — на волі !

Голод і спрага женуть тоді по вигорілих під сонцем льяносах здичавілі стада коней і биків.

Тверда перешкода печерної стіни, тицяння материного носа, болючі удари її лапи, незаспокоюваний голод — породжували в ньому впевненість, що не все на світі вільно, що в житті є свої обмеження й заборони.