Антоніми до слова Гори

Антоніми до слова Гори

Подібні по значенню до слова Гори

Приклади використання слова Гори

Тепер, коли я без дорогої бабуні така осамочена й не маю нікого, хто мене розумів би, ба лиш розуміти хотів, стали ліси й гори якимсь одиноким моїм світом і притулком …

Кобилянська Ольга, Царівна

Коли. я он там, на вершку гори, або в глибині лісу спинюся нерухомо, то мені здається, що не маю пощо додому вертати.

Кобилянська Ольга, Царівна

На заході, на гранчастім верху зеленої гори стоїть столітній одинокий дуб-великан.

Кобилянська Ольга, Царівна

Коли сонце зайде за гори, а небо ще мов огнем палає, вирізується він виразно на нім.

Кобилянська Ольга, Царівна

Сонце спускалося за темно-синяві гори, лишаючи жаристу полумінь на небі.

Кобилянська Ольга, Царівна

Звільна або й нагло спуститься звідкись згори на неї павук, ухопиться її тонесенькими довгими ніжками, обплутає, обмотає …

Кобилянська Ольга, Царівна

Величезні, дорогі мої гори Карпати, зі своїми біло поприбираними лісами блистіли сріблясте проти сонця, а над усім тим миготіло ясне, майже прозоро-синє небо …

Кобилянська Ольга, Царівна

Високу, стрімку, густо порослу лісом гору, відділену від сусідньої гори глибоким вузьким яром.

Кобилянська Ольга, Царівна

Тло, від котрого відбиваються гори — то синяво-сріблясте небо, засіяне зорями, ніжними миготячими зорями.

Кобилянська Ольга, Царівна

Я понесла би її, куди б і не зайшла, оцю батьківщину мою, гори мої, смерекові великани мої, їх красу і силу та могутню поезію їх.

Кобилянська Ольга, Царівна