Антоніми до слова Густо

Антоніми до слова Густо

Подібні по значенню до слова Густо

Приклади використання слова Густо

Дерева росли так густо, що заслонювали всякий вид у глибінь саду, а навіть зільник, що ріс десь недалеко, а в нім пересиджувала звичайно родина, ледве виднівся з-поміж дерев.

Кобилянська Ольга, Царівна

Тут по лівій стороні хвіртки між густо засадженими берізками, де стояла вигідна лавка з поруччям , — не було тут нікого?

Кобилянська Ольга, Царівна

Високу, стрімку, густо порослу лісом гору, відділену від сусідньої гори глибоким вузьким яром.

Кобилянська Ольга, Царівна

По спадистих стінах його повиростали густо смереки і то вони здалека такі темні.

Кобилянська Ольга, Царівна

Вже ніхто не загляне до неї, не обполе могили, вузенька стежечка до неї заросте густою травицею, а на широкім могильнім камені будуть вигріватися в ясних жарких днях холодні ящірки …

Кобилянська Ольга, Царівна

А поміж величезними, рядом стоячими яворами і густо засадженими іншими деревами головної алеї зависала рання мряка великими безформними шматами.

Кобилянська Ольга, Царівна

Коли б він находився тепер десь тут в парку, вийшов з якоїсь алеї проти неї, напр. , з он тої широкої, обсадженої так густо липами, що їх віти спліталися разом …

Кобилянська Ольга, Царівна

Зеленіли смереки, ослонюючи і окидуючи густою тінню хату славної багачки, побожної і строгої господині Іванихи Дубихи.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

А в неділю, свято, як зможу, буду як не густо, то бодай хоч зрідка з малою в тебе.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Отаке роздумував часто-густо Гриць, особливо, як був молодим хлопцем; волікся неспокійно з вівцями з місця на місце і побирав за те від батька-матері лайку.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва