Антоніми до слова Де-Юре

Дорогоцінні листи Марі він ховав у портфелі із секретним замком роботи Юре чи Фіше, одного з двох механіків, які оголошеннями та афішами воювали в Парижі за першість у вмінні виготовляти найнадійніші і найнеприступніші замки.

— Що й казати , — скаржилася мати Юре , — багато він мені клопоту завдавав, але ж який був ласкавий … А тепер його немає.

Особливістю того поділу було утворення на території де-юре автономного гетьманського краю, де-факто окупованого московитами, Київської губернії *.

Юре припнув той прапор на вершечку щогли, й тепер він гордо майорів під вітром.

Іво розгублено поглядав то на «Чайку», яка відходила щораз далі, то на доглядача, а Юре сів на камені й, затуливши обличчя долонями, зайшовся тихим плачем.