Антоніми до слова Дитина

Антоніми до слова Дитина

Приклади використання слова Дитина

З того, що вона дитина твоєї сестри, не виходить, щоби ти кривдив свої діти, бо то, що я видаю на неї, могла би лучче видати на свої діти.

Кобилянська Ольга, Царівна

— Дитина росла коло діда та баби; коли ж панотець помер, а дитину треба було вже доконче посилати до школи, скликала стара раду.

Кобилянська Ольга, Царівна

— Добра і учтива дитина , — відповів вуйко голосним шепотом.

Кобилянська Ольга, Царівна

От глянь хоч би і на надлісничого, а Орядин і не його дитина !

Кобилянська Ольга, Царівна

— Я тобі бажаю щастя, щиро бажаю тобі його, бо ти одинока дитина моєї дорогої сестри, однак ти літаєш занадто високо думками, а ліпше було би держатися землі і йти давнім убитим шляхом.

Кобилянська Ольга, Царівна

Махаючи в одно маленькою срібною ложечкою, говорила спокійно дальше : — Він має гарну платню, Наталочко, а дитина, малий, слабий хробачок, має осібний маєток по матері.

Кобилянська Ольга, Царівна

А одніська дитина одніської сестри дуріє з утіхи, що перестане бути каменем дома.

Кобилянська Ольга, Царівна

Він усміхнувся так, якби перед ним стояла дитина і оповідала з розгаряченими очима прегарну казочку.

Кобилянська Ольга, Царівна

Те, що я задумую, не має в собі нічого злого; впрочім, я йду в чесний дім; не бійтеся, вуйку, я не зроблю вам сорому; і не забуду, що я одніська дитина вашої дорогої сестри, внучка чесної, благородної жінки !

Кобилянська Ольга, Царівна

Вони одні не цуралися сироти, кормили її спрагнену душу своєю тихою німою красою, виплекали своєю вдачею характер у мені, нап’ятнували його своїм сумовито-тужливим п’ятном, тому я їх дитина

Кобилянська Ольга, Царівна