Антоніми до слова Дурник
Приклади використання слова Дурник
Завжди вважав усіх довкола дурнями, тепер не вадило удати дурника й самому.
«Цей дурник , — думала вона , — втовкмачив собі в голову, що закоханий у мене.
А може, краще прикидатися дурником, як це робив Брут, хвалити те, що ненавидиш, говорити протилежне тому, що думаєш?
Квартирував у доморощених українських панків, муштруючи в науках за щоденну пляшку молока їх дурника сина.
З виразу обличчя, манери триматися й розмовляти хотілось зробити висновок: зносок інтелігента і дурник.
Та інтелігент-дурник, виходець з інтелігентів , — це дурень у квадраті.
— Питають, дурнику, хто тебе вчив читати, підхопила мати.
Невже треба тут, у гурті, підлабузнюватися, підсміхуватися дурником і вибачливо запобігати?
Час сріблить твою бороду, час віднімає у тебе кидок у стрибку, і все це відбувається, поки ти вважаєш — дурнику , — що він досі на твоєму боці.
— Не такий вже ти й надзвичайний, як я гадав … а може, ти просто дурник.