Антоніми до слова Дурник

З виразу обличчя, манери триматися й розмовляти хотілось зробити висновок: зносок інтелігента і дурник.

Він схопився за лоба, сполоханий, уже розуміючи, що це був горіх, і почув тоненький смішок білки: «Волин-дурник !

Дурник знову зажадав, щоб віддали йому наречену, та король розгнівався, що якийсь голодранець, кого всі за дурника мають, зазіхав на його доньку, і поставив нову умову: він повинен знайти чоловіка, який міг би з' їсти гору хліба.

Маестер сидів мовчки, поки дурник припасовував йому відерце з рогами на чоло.

— Одначе ви теж дурник, добродію , — мовив Реймер, беручи приятеля попідруку та допроваджуючи його до автомобіля.