Антоніми до слова Екстраверт

Антоніми до слова Екстраверт

Приклади використання слова Екстраверт

Вражала відразу декількома речами: патологічною екстравертованістю, хворобливою сенсорною нестримністю, а ще — професійністю віртуозного і віртуального графічного почерку та непрофесійним, але напрочуд свіжим і оригінальним поетичним письмом.

Іздрик Юрко, Флешка-2gb

Навпаки — здається, що саме в цій гастрономічній імпульсивності, в цій кулінарно-туристичній екстравертованості демонструє наша нація свою душевну делікатність, незахищеність і вразливість.

Іздрик Юрко, Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби

Екстраверт (від латинського «екстра» − назовні, поза і «верто» − повертаю, звертаю) − це людина, у якої відчуття, інтереси, почуття на зовні набагато більше, ніж на собі.

Немченко Сергій, Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школ

Можливо, навіть центральний людський тип, навіть більш масовий, ніж екстраверт і інтроверт.

Немченко Сергій, Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школ

— Надмірна, легковажна захопленість, на думку Юнга, доходить у свідомість екстраверта до самоприменшення, ущемляє глибинні особистісні потреби.

Немченко Сергій, Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школ

І тому підсвідомістю екстраверта керує протилежний принцип − звірхувага до себе !

Немченко Сергій, Педагогічна корекція девіантної поведінки старшокласників загальноосвітньої школ

Естетика гу він приділив проблемі типології, обґрунтувавши існування двох психічних типів — екстравертивного та інтровертивного.

Левчук Лариса, Естетика

Він набуває рис зовнішнього примусового контролю, який властивий екстравертам.

Афонін Едуард, Історична соціологія (циклічна парадигма)

Саме він уперше визначив типи людей — відкритих і товариських, повернених назовні (екстравертів) і замкнутих, стриманих, повернених у себе (інтровертів).

Арутюнов В., Методологія соціально-економічного пізнання

Цю базову четвірку типів (логічні, емоційні, сенсорні, інтуїтивні) можна подвоїти, якщо носіїв кожного з них представити як екстравертів та інтровертів.

Арутюнов В., Методологія соціально-економічного пізнання