Антоніми до слова Журиться

Варто кравець, журиться, а бісам набридло чекати, відправили одного подивитися, що він робить, чому воду не несе.

один у пустелі він раптом почув перед собою голос: Я твій Господь, а найімовірніше він просто сумує та журиться за тілом Марії Магдалини, з якою розлучився лише кілька годин тому.

— Ось слухай доню, що він робить: отсе був з козаками на муштрі перед паном полковником та, втомившись, прийшов додому, роздягсь, розперезавсь та й ліг, сумуючи об тобі, та й журиться, що, дума, не швидко тебе побачить.

А Мотря на печі журиться, що її син з таким товариством гуляє; вона стиха шепче: «Господи ! і вродиться ж така дитина на світ … таке на матір сплести? !

— журиться вголос і так віддалено дивиться на доню, схоже, щось інше гадає собі.