Антоніми до слова Загомоніти

Така-то вже стала Катря недоторклива: ані поспитати, ані загомоніти до неї !

І коли в найзавзятіших горланів починає першити в горлі, тоді притихають, щоб, зібравшися з силами, загомоніти при першій нагоді.

Але ж не можна, щоб не дивитись за робітницями, не наглядати за ними та не загомоніти до їх.

А козацьке подвір'я було не вкупі з монастирем; бо мирянам здумається гримнути іноді й лишній раз кубком або загомоніти буйними речами; так щоб не вводили братії в іскушенів, стояв на одшибі про такий случай хуторець.

За кожним гарматним пострілом від страховських веж натовп на мить завмирав, аби негайно знову загомоніти, залементувати й загалакати всіма європейськими мовами.