Антоніми до слова Звірячий

Всередині хижі не було нічого людського: Ха чекав, зігнувшись по-звірячому у своєму кутку; Грабо і далі мовчав серед тих радше диких морд (цей садистський інстинкт — виразний і звірячий, мов череп буйвола), мовчав і заціпенілий Перкен.

Біснуватий — ні то людський, ні звірячий, ні чортячий рев роздер на клапті гарячої крові ідиллю тихого маєвого вечора.

Добре прихований від сторонніх, непомітний назовні, але великий, звірячий страх.

Всі несподівано відчули звірячий апетит — адже з самого ранку нічого не їли , — але не наважилися з' їсти зайвого.

Сем присів за хвірткою; в отворі промайнула гидка, спотворена люттю пика, подряпана і заляпана кров’ю; між ощиреними зубами пінилася слина, в горлянці клекотів звірячий рик.