Антоніми до слова Зникати
Приклади використання слова Зникати
Спершу взяли це за кепський жарт, відтак зачали сваритись, в повітрі зависла буря, але, за порадою «бойоуправних» — емблеми й написи почали поволі зникати …
Великі небесні тіла в своєму навальному русі завжди затягують тіла менші, дрібніші, все, що потрапляє в сферу їхнього впливу, повинно або ж рухатися в тому самому напрямку, або ж згоряти, зникати безслідно …
Але знав: раз князь не покликав сторожі, треба чимшвидше зникати звідти.
Валіде покликала Ібрагіма тоді, коли в нього стало зникати бажання поділитися з нею своїм наміром.
Далі та далі, пролинувши через квітучу луку, вона піднялась на гору, стала з очей зникати …
Надія, що на хвилину звеселила була їх засмучені голови, почала знову меркнути-зникати.
У Пилипка потемніло в очах, голова кругом заходила, у вухах дзвонило, мов у дзвони, гадки почали меркнути, зникати.
Відразу помутилася у ваших очах краса світова, тихая радість почала зникати, щось вас злегка вщипнуло за серце; не болість, а якесь недобре почування окрило вашу душу …
От, як переждали годин зо три, то почали зникати з неба зорі, а на небі червоні плями од багаття, що горіло в гайдамацькому таборі.
Він дмухнув ще й ще раз, і в небі почали зникати зірки.