Антоніми до слова Квапитись

Треба було квапитись, кожна хвилина могла дорого коштувати.

Йому було дуже прикро, що доводиться так квапитись, і всім іншим було також прикро: кожному хотілося, щоб він прогостював якнайдовше, а втім, вони розуміли, мовляв, що то річ неможлива.

Потребуючи немалого часу на роздуми й спочинок і взагалі не полюбляючи квапитись, вона сиділа собі на підлозі серед кухні й покурювала коротеньку бокату люльку, що завжди надихала її на звитяги в куховарстві.

Фельдфебель-рахівник Ванек, безумовно, мав рацію, коли говорив Швейкові, що немає чого квапитись.

Якщо не пишуть, то я не буду квапитись у райські кущі.