Антоніми до слова Край

Я спритно бевзя оплету лукавством І покладу його зальотам край, Аби з палацу Валентин забрався …

Один його край підступає до дрімотних борів, а інший вибігає на безкраї степові обшири.

Тільки на широті Біскайської затоки попали в шторм, і Андреаса вдарило об гострий край даху рубки, від чого в нього лишився шрам на лівій щоці.

Не довго думаючи, Ольга стала на край, посунула праву ногу вперед, ніби мацаючи міцність схилу, і … зсковзнула вниз.

Якраз завтра я полечу в той край обмітати пороги адже завтра призначено його весілля , — сказав Вітер і теж дав їй горіх покаравши розколоти його лише в найбільшій крайності.