Антоніми до слова Лукаво

Чижов залюбувався цим образом квітучої молодості, лукаво посміхнувся і сказав:

Скажеш — зайнятий … Там, здається, і син їхній, студент, на канікули приїхав , — лукаво додав, коли дочка була вже на дверях.

— А я, може, віддамся, а може, й ні , — лукаво поглядала.

Кінчилося тим, що Галина сіла за рояль, а Колька, лукаво блискаючи очима, спокійнісінько вмостився у кріслі.

Коли він пішов, графиня дозволила собі лукаво позирнути на ставного, високого молодика, який ліниво розкинувся в кріслі неподалік.