Антоніми до слова Лютувати

Поглядаючи з вертольота на величний і буремний краєвид, помережаний світлом і тінями, він подумав про Природу: «І чого б лютувати?

Поясни будь-ласка нещасному невігласу , — я вже починав лютувати , — Давно вже мене не будили так ніжно і обережно, бодай який там у мене інтелектуальний рівень !

Ти будеш лютувати, корчитися під тою тресурою, але на волос не відступиш від неї, бо зараз пекло втворилося би ся під тобою.

Я жаліла тореадора, який змушував лютувати бика, і ненавиділа бика, що навіть через слухавку робив уже й мене тореадором.

Ідучи з дому, старий, із страху перед вовками, які починали лютувати, брав з собою обох своїх собак, двох вовкодавів з лев’ячою пащею, а жінкам наказував добре замикатись у хаті, як тільки смеркне.