Антоніми до слова Мовчазливий

Комендант і чисто всі офіцери глузували з цієї неуразливої мужності, а оскільки весь край виказував свою покірливість та уважливу до них лагідність , — вони витерплювали охоче мовчазливий її патріотизм.

— Ліс його не викаже, бо він зроду-віку мовчазливий.

Та хто ж ото в юрбі шумливій Стоїть, туманний, мовчазливий?

І дивно: лише її одної боявся молодий, мовчазливий.

Матій від того вечора, коли Мортко сказав йому, що «їх справа скінчена», був мовчазливий, мов прибитий.