Антоніми до слова Морщити

Дрімота обхопила його цілого так, що аж мусив чоло морщити, аби задержати розплющені повіки.

Ти хочеш, щоб про живих батьків ми говорили як про померлих, щоб позбулися своєї душі й свого обличчя: не маємо права морщити чоло, бути сумними або веселими, навіть під час розмови мусимо дивитися один одвему не в очі, а в бороду.

Тому Болотневич мусив морщити чоло, кривити лице й махати руками, щоби прикликати здивовані дівчатка, бо вони самі не догадались умішатися до співу з тоненькими голосочками.

Можна як завгодно морщити носа, вдаючи, ніби від чуваєш перші-ліпші пахощі.

Тоді чекай: кивне Сокира, повернувшись — твоє щастя, почне чоло морщити та відмовчуватися — йди додому та чекай дулі від долі !