Антоніми до слова Набути

Може, тому, що я вже дорослий, що навчився, хай навіть і не повністю, по-своєму виживати в цьому світі, а їй іще доведеться такого знання набути?

В процесі дослідження конкретної проблеми з’являвся своєрідний ланцюг понять, частина з яких згодом могла набути самостійного значення.

Тобто, щоб набути права вимоги, за нього необхідно попередньо спла-тити.

Простіше кажучи, в анатомічних особливостях тіла і його функціональних параметрах закодована специфіка прижиттєвого досвіду, котрий має набути індивід.

Все, що стається, має відбуватися з якимось суб' єктом, і досвід може бути чиїмось досвідом, його має хтось набути.