Антоніми до слова Навмання

Перший тенор нахилив голову й почав рахувати кільця золотого ланцюжка, що висів у нього на поясі; він раз-у-раз посміхався до себе й мурмотів навмання різні ноти, спостерігаючи при цьому, як надимається й опускається його живіт.

Не може бути, щоб вони гнали його навмання у степ, але й досі не було видко, куди вони його заганяють.

У поліцейській дільниці нікого не було, і він почав навмання опитувати літніх людей.

Я попростував майже навмання якоюсь вуличкою, що мала вигляд глухого завулка, й зненацька знайшов прохід.

Джес знайшла камінь розміром з кулак в занедбаному саду за будинком з простої сірої цегли, потім навмання вибрала підвальне вікно.