Антоніми до слова Невгомонний

Еней, к добру з натури склонний, Сказав послам латинським так: «Латинус рекс єсть невгомонний, А Турнус пессімус дурак.

Коли ж на вашім лоні знайду я, невгомонний, собі перепочин?

Тільки невгомонний Орлик, користаючи з нових заворушень, силкувався зацікавити ворожі Московщині держави українською справою, та все те було даремне". (Грушевський .)

— вигукнув з кута Ілля Гордій, невгомонний анекдотист, старий парубок (до цього він мене не бачив).

Усвідомив, що світ цей виростає під небом величезним срібнолистим, огненним деревом, яке розпрямляє своє гілляччя й дихає, бо воно живе; що той невгомонний співак над головою покликаний звістити йому це.