Антоніми до слова Побожний

Побожний фельдкурат, осудливо похитавши головою, пішов геть, а Кац, як звичайно, блискуче провів свою роль.

Смуток плинності життя, побожний трепет душі перед вічністю й гармонією, туга по власній недосконалості, безсиллі осягнути до кінця цю гармонію.

На його обличчі застиг шанобливий, навіть побожний, вираз, до якого приєднується ще й самовдоволення: завдання хазяїна виконане, ванна готова.

В коридорах міністерства він говорив так, щоб усі чули: «Я побожний, і то дуже побожний, я вірю в Бога, та я не клерикал».

Юнак знизав плечима і промовив навмання : — Та так … — Помовчіть уже , — прошептав побожний дідусь.