Антоніми до слова Пускати

— Ну, а коли писали, то хіба за це варто людей у фейлетони пускати?

А мав той дяк не тільки напівказкову здатність пускати отак дим, а й дар до видження, який з’являвся в нього також тоді, коли падала йому на голову, як чорна кішка з дахівки, халепа.

І здавалося йому, що ось пін зараз вийде на вулицю і почне разом з дітлахами пускати кораблики у теплих калюжах.

Ви ж із Миколою тут корінні мешканці, а нам … Івану Макаровичу не хотілось пускати Ольгу в мандри по цьому лабіринту.

Тож коли діти награлися досхочу в страховисько, налазились по камінні, коли їм уже перехотілося пускати по воді човники з кори і стрибати з високих круч, Улла вирішила, що пора кликати їх до себе на сік.