Антоніми до слова П’яний

Випз з людьми знайомими і хоч не пяний, а так собі - веселий виходить з трактиру і плете, * було, всячину, і гукаэ, і людий зачіпаэ.

Удосвіта вони пішли спати до стодоли, а мене сон не брав, хоч я й був пяний: ненависний граф не давав мені очей стулити.

Марія Федорівна, побачивши це, злосливо усміхнулася; вона подумала, що він пяний, бо йому тілько цієї чесноти бракувало, а тепер ще й ця його прикрасила.

Андрій, переконавшись, що я зовсім пяний, обережно взяв мене під руку, привів до верби, розстелив свою шинелю, нарвав і наклав під голову буряну, поклав мене, перехристив та й пішов.

Перша жива річ, що впала йому в око, був пяний селянин, що ледве тримався на ногах.