Антоніми до слова Сварити

— продовжує сварити бабусенька пса, обережно знімаючи маску з обличчя Артура.

Я давала Майклові книжки з малюнками, аби він щовечора сідлав Мінні, а потім заводив її до стайні; тільки, будь ласка, не треба його сварити.

Бо хоч завважив, що їмость лишила йому волю сварити, то все ж боявся перетягати струну.

Урбанові Горну, таємничому незнайомцеві з холодними очима, що їхав поруч із возом на своєму вороному жеребцеві, не доводилося сварити або підкликати собаку.

Має втіху в тім, аби когось зловити на такім учинку, щоби мав за що сварити.