Антоніми до слова Сварити

Антоніми до слова Сварити

Приклади використання слова Сварити

Коли я на нього хотіла насварити, дивлюся, а його вже нема.

Кобилянська Ольга, Земля

Я знаю, вони будуть сварити, будуть відказувати й нарікати, мама будуть перед сусідами жалуватися, а тато раз у раз зітхати, а проте хто мене може силувати сватати таку дівчину, що я не можу їй в лице дивитися?

Кобилянська Ольга, Земля

Не можна цього дня ні з ким сваритися, злого думати, гніватися.

Загребельний Павло, Пісню снує Черемош

Спершу взяли це за кепський жарт, відтак зачали сваритись, в повітрі зависла буря, але, за порадою «бойоуправних» — емблеми й написи почали поволі зникати …

Грицак Павло, Вежі і кулемети

— Гаразд, не будемо сваритися , — заспокоїв друзів Андрій , — Отже, з завтрашнього дня — до роботи.

Загребельний Павло, Дума про невмирущого

— Не треба сваритися, хлопці , — заспокоїв товаришів Андрій , — Ніхто не винен у нашій невдачі, У всякому разі, ми не винні.

Загребельний Павло, Дума про невмирущого

Солдати дивилися на це крізь пальці, бо не хотіли сваритися з начальником станції, який завжди затримував поїзди на дві хвилини, щоб команда встигла сісти у вагон.

Загребельний Павло, Дума про невмирущого

— Ну, не будемо сваритися , — заспокійливо промовив лікар.

Загребельний Павло, Диво

Посилає руку, не спускає очей — здається йому, що й бозя глядить на його, хоче посваритись пальцем … він і прийме руку назад …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Я, бувши б тобою, сидів би лучче дома та їв би хліб-сіль з упокоєм, аніж мені битись на старість по далеких дорогах та сваритись із міщанами.

Куліш Пантелеймон, Чорна рада