Антоніми до слова Смутно

Мокрина знов промовляла до Миколи ласкавими словами, а Микола смутно обзивався до неї.

— Закон відповідності й гармонії , — смутно повторив юний чорт.

Він смутно пам’ятав як допамагав з приготуванням страв, а згодом заснув у своєму ліжку.

Смутно, страх як смутно було, а разом до того якось мовби знайшовся скарб, що його було треба, що був він дорогий , — і хоч смуток крушить, а таки скарб тутонька, маємо його.

Отже, і посідали охвицер з Олексієм; от Галочці і веселіш стало, що батькові не буде смутно, є з ким розмовляти, є від кого розумних речей послухати.