Антоніми до слова Сніг

Антоніми до слова Сніг

Приклади використання слова Сніг

У своїх білих кожушках вони ледве замітні на снігу, і лиш їх червоні лагідні оченята свідчать, що це вони !

Кобилянська Ольга, Царівна

Вітер змітав неустанно свіжий сніг з її даху, підносив свавільно якийсь старий червоний обрус, на плоті розвішений, і якусь дитячу сорочку …

Кобилянська Ольга, Царівна

Скажений вітер гнав улицями, вив диким зойком, а густі платки снігу, що сипалися мов безтямки з небес, металися шаленим летом у воздусі.

Кобилянська Ольга, Царівна

Вітер бив снігом о шиби, розносив його цілими масами, вив за углом хати і в комині.

Кобилянська Ольга, Царівна

Утихомирює Діану, що збудилася і гаркотить, стріпує йому з шапки сніг і вдихує радо свіжий воздух, що він його вніс з собою в кімнату.

Кобилянська Ольга, Царівна

Слава богу, що вже настала весна, і сніги зникли, а то її переслідувало чуття, що не дочекається її.

Кобилянська Ольга, Царівна

Зелені віти, обтяжені снігом, вгиналися нижче до землі, як і іншою порою, і вітер, що над ними буяє і з трудністю між них тиснеться, доводить їх до живішого руху.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Затовк оце в тій хвилі хто до шибчини, чи се вітер жбурнув до неї купою снігу, щоб її самітну … одну на всім лісі, злякати?

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Під вікном утихло, лиш шум сосен і якесь розпучливе шолопання ніг, що ніби теплого місця в снігу шукають, студені опираються.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва

Перед дверима і під вікном видніли в навіянім під хатиною снігу великі, неповоротні, неспокійні сліди чоловіка і губилися потім в стороні, що вела в сусіднє село.

Кобилянська Ольга, В неділю рано зліва