Антоніми до слова Балакати

Антоніми до слова Балакати

Приклади використання слова Балакати

Придивись, напр. , скільки вона по вечірках гуляє, і чи який молодий хлопець сяде біля неї балакати?

Кобилянська Ольга, Царівна

— А може, я й перешкодив йому побалакати зі своєю … знайомою.

Кобилянська Ольга, Царівна

Нехай любить, кого хоче, нехай ним другі кермують, але прийти до неї і побалакати з нею може він.

Кобилянська Ольга, Царівна

Крім того, мав поступити в якійсь справі до пана й хотів де з ким побалакати та розвідатися, що чути нового в селі.

Кобилянська Ольга, Земля

— Я хотів собі лише люльку закурити … і нині … побалакати … я старий …

Кобилянська Ольга, Земля

— Нащо балакати пусте , — сказала вона болісно, бо вже знала натуру князеву, знала, що забуде її, як тільки сяде знов на київськім столі й обступлять його високі державні турботи.

Загребельний Павло, Диво

Батько правуватися, та й тут не здержалися, почали дужче, ніж абияк, балакати.

Мирний Панас, Казка про правду

«Може, хоч здалека побачу, коли не доведеться побалакати …»

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Ні з ким душі одвести; ні до кого по-братерській забалакати; ні на чому своєї сили показати …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Люди мовчки дивились, одначе ніхто не зважився перший забалакати.

Мирний Панас, Хіба ревуть воли