Антоніми до слова Безталання

— Слава тобі, господи, що ти зглянувся на наше безталання !

— Я й забула за своєю недугою про твоє тяжке безталання !

Приносить сюди свій гнів горем битий Чіпка-бунтар, дарує щедру мудрість вдумливий дід Улас, додає життєвої пристрасті Лимерівна, а багатострадна Христя несе на розсуд жіноче безталання гірке.

І бринить у мені, як туга тятива, Його туга за волею — я мимоволі Чую в ній безталання і власної долі, Видно, всім у неволі так тужно бува.

Тут звучать мотиви дівочих пісень і бадьорих юнацьких жартів, материнства і жіночого безталання (так званої жінки лірика Шевченка), шукання долі й нарікання на неї, смутку, розлуки й самотності.