Антоніми до слова Дзвінкий

Антоніми до слова Дзвінкий

Подібні по значенню до слова Дзвінкий

Приклади використання слова Дзвінкий

Був ще геть юний, не відростив навіть бороди, лик мав ніжний і довгастий, як на ромейських іконах, були в нього ніжні, неначе в діви, очі, а голос мав дзвінкий і дужий.

Загребельний Павло, Диво

І молодий дзвінкий голос руського дружинника : — Посли від великого князя київського Всеволода !

Загребельний Павло, Євпраксія

Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався в високім просторі; то слався по землі, по зелених житах, то замирав оддалеки на полях розлогих; то вливався в душу якимсь несвідомим щастям.

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Ивановича, пестить його ухо, веселить серце.

Мирний Панас, Лихо давнє і сьогочасне

Лящить-голосить тонкий та дзвінкий голос першої дружки у хаті молодої; тяжку та плакучу заводе він пісню, розпочинаючи дівич-вечір; її подруги на кінці підхоплюють і мчать-підносять високо вгору.

Мирний Панас, Повія

Той і голос, дзвінкий та гудючий, такий і на зріст високий та бравий.

Мирний Панас, Повія

А з-за штори донісся до його дзвінкий оклик дзвінкого голосу: «Папаша ! папаша ! поедем к тебе !»

Мирний Панас, Повія

— У трубці несподівано пролунав дзвінкий, холодний, як лід, сміх.

Чендлер Раймонд, Золоті рибки

З задуми його вирвав дзвінкий голос капітана Блада.

Сабатіні Рафаель, Хроніки капітана Блада

До Ара-белли і лорда Джуліана, що невідривно стежили за подіями, долинув дзвінкий, чистий голос людини, яка говорила бездоганною іспанською мовою.

Сабатіні Рафаель, Одіссея капітана Блада