Антоніми до слова Духмяний

Господиня принесла борщ, паркий, духмяний, неначе луг у червні.

Так говорив Великий Гренуй, і тоді як простий духмяний парад внизу радісно танцював та веселився, він, спустившись із золотої хмарини, летів на широко розпростертих крилах понад нічною країною своєї душі, додому — у своє серце.

Тільки гірка ропа виступала на ній та ріс ядучо-духмяний полин.

Ту ж мить по щоці мені війнув духмяний вітрець, нагадавши рідний дім та сад за батьковою хатою, де пишно цвіли квіти, і запашну жимолость, яку моя люба матінка так дбайливо плекала на загородженому шпалерами ґанку.

Зараз — ванна з молоком ослиці, потім — духмяний чай з приворотним зіллям … Ех, життя суккубське, складне і непередбачуване !