Антоніми до слова Жваво

Венерієць тим часом почав жваво жестикулювати, запрошуючи йти до селища.

Він з льоту почоломкався з Швайкою та Колотнечею, тоді притис до грудей Грицика й Санька і жваво заговорив:

Великі, легкі пухнасті хмари повільно пливли по яскраво-голубому небу; тріскалися бруньки, випускаючи гострі язички зелені; про щось жваво розмовляли птахи; люди були веселі і збуджені.

Дарма, що буденний день, а на вулиці було чимало народу, найбільше чоловіків, і всі про віщось жваво розмовляли.

Він жваво ковтав сосну й суху траву, давився вербою, тяжко дихав над сирими гілками і вогким листом.