Антоніми до слова Квапливо

І тоді схилилась Марфа до вогню, квапливо поправила дрова й сказала : — По правді признатися, пані Фамар, краще б я Його й зовсім не бачила.

Поки він квапливо їв, господарі тягли коньяк невеликими ковтками, курили й невимушено патякали на теми, що аж ніяк не стосувалися справи, заради якої вони не спали тут цієї нічної пори.

Створіння, яке лизало йому щоку, квапливо відступило на два кроки назад.

Не встигли вони піднятися ліфтом, як троє полісменів вихопили трьох із них і квапливо кудись повели коридором по плюшевій доріжці.

Не відповідаючи ні на запитання, ні на сміх, вона квапливо гукнула сестру, ніби бажаючи сказати їй щось дуже важливе.