Антоніми до слова Журба

Антоніми до слова Журба

Подібні по значенню до слова Журба

Приклади використання слова Журба

А ворожка числила щось межи картами та числила, перешіптувала якісь незрозумілі слова, а відтак сказала їй ось що: «У тебе велика гризота, але ще більша журба тебе і твойого чоловіка жде відтепер.

Кобилянська Ольга, Земля

Коли обіймалися друзі, то в їхньому прощанні обіймалися радість із журбою: радість творчих успіхів, звільнення таланту від пут рабства і журба розлуки.

Пільгук Іван, Грозовий ранок

Гірко стало Правді, важко; Сум у серце впився; Журба душу опанувала; зронила вона не одну, не дві сльози — всю долину, мов дрібним дощем, своїми сльозами змочила …

Мирний Панас, Казка про правду

Стала нудьга виглядати його очима, журба невимовна гнітити його душу і серце …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Такий сум та журба, що аж дивно: як-таки такий молодий парубок, та такий сумний !

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

На Чіпку налягла ще гірша журба, ще міцніше сповивав його смуток.

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

У голосі її почулися сльози, журба; повивали вони хату й Христю; вона голосом виводила свій сум тяжкий, а рукою — нитку за ниткою.

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Одно до одного — й журба Христина ширшала, вищала, глибшала …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Йому стало немов легше од такої прохолоди; веселіші гадки стали закрадатись у його душу, а журба впряма все-таки не кидала серця …

Мирний Панас, Хіба ревуть воли

Не знать, де й ділася недавня туга, сум та журба гірка.

Мирний Панас, Морозенко