Антоніми до слова Радість

Дивилася на нього своїми великими очима, в їх бездонній глибині світилася радість, щастя, кохання.

— Не чуємо, нічого не чуємо , — калічачи слова, ворушить неслухняними губами Данило, але не журбу, а радість, радість виконаного обов’язку має, ще й підсміюється над собою: «От дурень, вгатив увесь тол в одну міну.

Уяви собі, читачу, яка це була радість для мене.

Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і, як повітря, потрібні людям.

Можна подумати, що всюди панує радість і щастя, тільки десяток мільйонів убитих лягло в землю.