Антоніми до слова Журний

Цей біль, що здавався їй невигойним, обернувся за кілька днів на якийсь журний спогад; але тепер її мовби захопила й понесла глибока хвиля туги, в яку її втягло непомітно і з якої вона вже ніколи не вирине.

Усміхнувся, лице моє зберігало суворий і журний вираз.

Вираз її обличчя був серйозний, та не журний, і хтось подумав би, чи не сумує вона більше за Айвенго, не знаючи нічого про його долю, ніж за Адельстаном, котрого всі вважали небіжчиком.

Журний, із мечем кривавим, він додому повертає, де його зустрінув син.

Як царя, вітав Фрідона тьмочисленний людський збіг; Як царя царів, мене так славив клич присутніх всіх, Та я хмурий був і журний, не збирав троянд-утіх; Діл моїх вони не знали , — тяжко й згадувати їх !