Антоніми до слова Сумовитий

Вона простягла йому руку й кинула на нього той сумовитий та ніжний погляд, що проймає нас до самого серця.

Знав він і те, що тітка раз у раз кидає на нього затуманений слізьми сумовитий погляд, але не хотів нічого помічати.

Один хазяїн сидів окроми од усіх і позирав на всіх, ніби мовчазний та сумовитий мірошник, котрий сидів мовчки й кмітив, чи не вискоче часом будлі-який навісний кулак з колеса та не лусне його межи очі.

То говіркий, то сумовитий, Весь вечір Ленський примхував; Та звісно — муз натхненні діти Усі такі: то він сідав, Нахмурившись, за клавікорди І брав на них самі акорди, То, в Ользі утопивши зір, Шептав: «Щасливий я, повір !»

Матір опа нував лагідний, але сумовитий настрій: їй було нелегко прощатися з домівкою.